УВАГА! Гарячка Західного Нілу
УВАГА!!! ГАРЯЧКА ЗАХІДНОГО НІЛУ
За повідомленнями ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ» в Уманському районі зареєстровано 2 випадки гарячки Західного Нілу, з них 1 – летальний (смт Маньківка, с Кислин, Буцька територіальна громада),
особливо небезпечної інфекційної хвороби, що має міжнародне значення, 1 групи патогенності. Відповідно класифікатору ознакою надзвичайної ситуації є реєстрація 1 випадку. Згідно даних епідеміологічних розслідувань обидва хворих за межі населених пунктів не виїжджали, проживали неподалік р. Гірський Тікич та Маньківочка, відмічали укуси комарів.
Основним джерелом та резервуаром інфекції є 17 видів перелітних птахів, найбільш сприйнятливі птахи сімейства врановихcoriidce (сойка, сорока, горіхівня, галка, грач, ворона чорна та сіра, крук, кукша, клушиця), які мають високу концентрацію в крові, в якій він циркулює до 2-х тижнів, та дрібні ссавці, гризуни, кажани, у яких збудник зберігається нетривалий час. Переносниками є численні види комарів(150 видів), які інфікуються від птахів.
За даними ентомологічних досліджень проведених ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ» 85 комарів, на околиці Маньківки та прибережній зоні виявлено 56,5 % комарів роду culex (culexpipiens) та 43,5 % aedes (aedes сantans та vexans), які є орнітофілами та забезпечують циркуляцію вірусу.
Хвороба віднесена до зоонозів, спільна для людей і тварин, включена до Кодексу здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин.
Людина заражається від укусу комара. Особливо вразливими є люди, які знаходяться в місцях скупчення комарів, птахів, живуть поблизу водних об’єктів, працівники тваринницьких комплексів, птахоферм, мисливці, лісники, туристи, військовослужбовці.
Хворіють на дану хворобу люди, коні і деякі птахи. Сприйнятливість для хвороби висока. Сезонність – літньо-осіння. Після хвороби залишається стійкий імунітет.
Інкубаційний період від моменту зараження до появи перших ознак становить від 3 до 6 діб та до 2-3 тижнів.
Найбільш частими проявами є: гострий початок з підвищення температури тіла до 38-40°С, ознобом, слабкістю, головним болем, іноді артралгіями. Можуть розвиватись клінічні прояви менінгізму, серозного менінгіту. Іноді хворі скаржаться на кашель, відчуття садження в горлі, біль в очних яблуках. Можливі диспепсичні явища (нудота, блювання, рідкі випорожнення, біль в животі). Рідко на 2-4 добу хвороби виникає екзантема (плямисто-папульозна, розеолоподібна, скарлатиноподібна). Як ускладнення можуть розвиватись: набряк головного мозку, порушення мозкового кровообігу. Можливі парези та паралічі. У рідких випадках – летальний результат.
Засоби специфічної терапії відсутні. Проводять патогенетичну та симптоматичну терапію.
Виходячи з вищевикладеного з метою запобігання поширенню ГЗН необхідно:
- у теплу пору року проводити заходи по боротьбі з комарами, захищатися від їх укусів;
- у разі виникнення захворювання, клінічні прояви якого не виключають ГЗН, або появи лихоманки неясної етіології звертатися по медичну допомогу та обстежуватися лабораторно для встановлення точного діагнозу та проведення якісного лікування.
У коней симптомами можуть бути – втрата апетиту, депресія, спіткання, м’язеві посмикування, часткові паралічі, порушення зору, скрегіт зубами, натискання головою, безсуцільне блукання, судоми, порушення ковтання, слабкість задніх кінцівок. Може наступити кома і смерть, в деяких випадках спостерігається гарячка.
У птахів, зокрема, гусей спостерігаються неврологічні порушення: від лежачої пози до паралічу ніг і крил, порушення координації. Смертність становить 20-60 %.
